ІСТОРІЯ ЖУРНАЛА. КУНЦЕВИЧ В.М.

05.05.2021

ІСТОРІЯ ЖУРНАЛУ. КУНЦЕВИЧ В.М.

14.07.2021

Всеволод Михайлович Кунцевич — відомий вчений в області теорії і практики систем управління, академік Національної академії наук України (1992), Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державних премій УРСР (1979) і України в галузі науки і техніки (1991, 2000), директор Інституту космічних досліджень НАН та НКА України (1996-2007), головний редактор журналу «Проблеми керування та інформатики» (з 1994–2009 рр.), згодом журналу «Міжнародний науково-технічний журнал «Проблеми керування та інформатики» (з 2009 по 2019 рр.)

Народився 15 березня 1929 року. У 1952 р. закінчив Київський політехнічний інститут. Професійний шлях розпочав інженером Інституту гірничої справи АН УРСР. У 1957 р. став аспірантом Інституту електротехніки АН УРСР, де після захисту кандидатської дисертації працював молодшим, а потім і старшим науковим співробітником лабораторії автоматичного управління виробничих процесів. У ці роки Всеволод Михайлович досліджував проблеми теорії та застосування екстремальних систем, які тільки зароджувалися як новий науковий напрям загальної теорії управління.

У 1963 р. В.М. Кунцевич перейшов в Інститут кібернетики АН УРСР, де захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук і з 1966 р очолив відділ дискретних систем управління. Його наукові дослідження цього періоду присвячено розробці основ теорії спеціального класу нелінійних систем керування з частотно-імпульсною модуляцією. Отримані результати увійшли в монографію, яка була першою роботою в цьому напрямку як в колишньому СРСР, так і за його межами. У наукових працях вченого 1973-1978 рр. висвітлено проблему синтезу систем управління за допомогою апарату функцій Ляпунова. У цей період досліджено та розв'язано задачу синтезу оптимальних систем управління широкого класу нелінійних об'єктів.

В.М. Кунцевич і його учні розвинули новий підхід до побудови адаптивних систем управління, заснований на методах вирішення завдань параметричної ідентифікації, які дають гарантовані оцінки, а також на нових алгоритмах рішення задач оптимального управління в умовах невизначеності.

З 1986 р. Всеволод Михайлович приділяє увагу сучасній проблемі теорії управління - робастності, в процесі дослідження якої отримав ряд істотних результатів в області робастної стійкості.

В.М. Кунцевич очолював кілька проектів, пов'язаних з розробкою технічних засобів АСУ ТП, які впроваджено в авіаційній промисловості, а також в АСУТП в нафтопереробній галузі.

У 1988 р. Всеволода Михайловича обрано членом-кореспондентом АН України, а в 1992 р. — академіком НАН України. У 1995 р. В.М. Кунцевич став заступником директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, а в травні 1996 року очолив Інститут космічних досліджень НАН України та Національного космічного агентства України. На посаді директора Всеволод Михайлович спрямував свою діяльність на становлення зазначеного Інституту як провідної установи космічної науки в нашій країні, а також на розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень і координацію їх з головними напрямками Загальнодержавної (Національної) космічної програми України. Значну увагу В.М. Кунцевич приділяє базовим питанням майбутніх експериментів на борту українського дослідницького модуля Міжнародної космічної станції.

В.М. Кунцевич — автор понад 250 наукових робіт, серед яких 8 монографій. Він створив в Україні наукову школу в області дискретних систем управління, підготував понад 30 кандидатів і 11 докторів наук. Понад 25 років Всеволод Михайлович читав курс лекцій з теорії управління в Київському політехнічному інституті. У складі авторського колективу першої в світі «Енциклопедії кібернетики» В.М. Кунцевич у 1979 р. отримав Державну премію УРСР в області науки і техніки; у 1991 р. — за роботи з теорії інваріантності та її застосувань. Разом з іншими вченими удостоєний звання Лауреата Державної премії України. У 1987 р. за цикл робіт з теорії цифрових систем керування Всеволода Михайловича відзначено премією ім. С.А. Лебедєва Президії АН УРСР, а в 1995 році — премією ім. В.М. Глушкова за розробку і застосування методів системного аналізу. Наукові досягнення Всеволода Михайловича також відзначено урядовими нагородами — орденом «Знак Пошани», «За заслуги» III ступеня та медалями «За трудову відзнаку» і «За доблесну працю». У 1999 р. В.М. Кунцевичу присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а в 2000 р. за цикл наукових робіт з багатоканальних систем керування транспортними об'єктами і прокатними станами присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

У 1988 р. Всеволод Михайлович став головним редактором журналу «Автоматика» (з 1994 р — «Проблеми керування та інформатики»), а з 2009 р — «Міжнародний науково-технічний журнал« Проблеми керування та інформатики». Вчений довгий час був членом Національного Комітету СРСР з автоматичного управління, а в 1992 році обраний головою Національного комітету Української асоціації з автоматичного керування — Національної організації Міжнародної федерації з автоматичного керування (IFAC).

В.М. Кунцевич — почесний директор Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України, головний науковий співробітник Інституту космічних досліджень.